* * *
Не заснуть...
Ой, скорiше б прийшло вже свiтання.
Провела за порiг
I, мов спокiй, пустила слiдком.
На пiвсвiту болить
Це гучне в серця дзвiн калатання.
Поцiлунки притискую
Чулим на зустрiч рядком.
А на пальцях вузли,-
Буде пам`ять надiйно-тривала.
...Стрiчки рук вiдпливли,
Спрагле тiло їх марно шука...
Нiч цеглинами снiв
Зустрiч нам, як стiну, мурувала.
"Та не треба вам дiм"-
Так безсонням тепер дорiка.
