чи відчуваєш ти, що скоро впадуть зими, чи бачиш вже, як падатимуть з неба, чи чуєш, як шепочуть за дверима і простягають руки, щоб постукати до тебе?... нехай ще зараз тепло, золотаво, але льодок за горло вже тримає, приспить - і стисне міцно незабаром... але не бійся: уві сні він не вбиває. лише заснуть думки, і тіло стерппне, а ти будеш все бачити і чути, і всі чуття твої, болючі і нестерпні, заснуть, зимовим сном отруті. а ти спочинеш від життя і битви за сонце, за повітря і за простір, від того, що тобі так важко жити, щоби не мріяти і не любити... щоб не любить життя, тобі потрібно вмерти і відрубати свої віти-мрії. невже ти дійсно ТАК боїшся смерті?- та не хвилюйся: це - всього лиш літаргія...